У четвер, 29 січня 2015 року, в актовому залі Липнязької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №1 відбулася зустріч з бійцями Кіровоградського полку спеціального призначення, які проходили навчання на території нашого села і невдовзі вирушать в зону проведення антитерористичної операції. Для героїчних гостей педагогічним колективом та учнями школи був організований концерт.
Найменші учасники концерту – вихованці Липнязького дошкільного закладу «Веселка» - прочитали воїнам вірші та подарували зроблені власними руками обереги – паперові голуби миру та сонечка, щоб захисники Вітчизни пам’ятали про те, що вся Україна вірить в їхню перемогу, яка принесе освітлений сонячним промінням такий жаданий мир на всій нашій землі. Про нелегку долю солдат розповідали у віршованій формі липнязькі школярі. У вишиваних сорочках найменші та найстарші учні виходили на сцену актового залу та говорили, здається, такі банальні, але в даний час такі важливі слова про кохання, дружбу, життя, смерть, про те, що кожен із нас вклоняється до землі усім солдатам Збройних Сил України. Прозвучала тут і душевна пісня Світлани Тарабарової «Повертайся живим» у виконанні талановитих учениць школи.
Три українські воїни – кулеметник, військовий медик та командир розвід-групи, розповіли усім присутнім про нелегкі дні, проведені на фронті, людей Донбасу, які по-різному реагували та реагують на наших військових, про те, як важко боротись проти підступних і жорстоких путінських шакалів із так званих ДНР та ЛНР, регулярних військ північного сусіда, що, порушивши всі відомі міжнародні закони, вторглися на нашу територію. Також на прохання дітей воїни провели своєрідний інструктаж із першої медичної допомоги в умовах бойових дій, правил поводження з кулеметом, автоматом Калашникова та іншими видами зброї.
Наприкінці урочистої частини учасники зібрання хвилиною мовчання вшанували пам’ять полеглих у боротьбі за незалежність України воїнів АТО та юних патріотів, які 97 років тому - 29 січня 1918 року - загинули поблизу станції Крути, захищаючи Київ від більшовицької армії Муравйова.
Прощаючись з дітьми, на їх прохання, бійці поставили свій підпис в учнівських щоденниках (тепер не лише естрадні співаки є зірками, що дають автографи!), від щирого серця подякували за море позитиву, яке охопило їх після цього заходу, а школярі, в свою чергу, подарували солдатам український синьо-жовтий стяг зі своїми побажаннями на ньому, листівки та надали добру гору ящиків з солодощами для всіх військовослужбовців їхнього полку. На згадку про зустріч воїни АТО залишили учням п’ятиденний запас солдатських харчів.
«Життя прожити – не поле перейти…ось подумав, що поле перейти було важче, ніж багатьом з нас прожити життя…точніше не перейти, а не дати перейти іншим…те поле!...» - так говорить один із героїв фільму «Ати-бати йшли солдати» видатного українського актора та режисера Леоніда Бикова. Вже багато років цьому фільму, але тільки зараз, в цей смертоносний час, ми почали по-справжньому розуміти сенс слів, які звучали в цій та й в інших стрічках про Другу світову війну. Наша армія докладає колосальних зусиль у боротьбі проти кривавого кремлівського диктатора. За кожен клаптик донбаської землі, за кожне містечко чи село ллється кров українських патріотів. Давайте всіляко допомагати їм та вірити в те, що смерті наших солдат не є марними і що їх живі побратими здобудуть перемогу для України і невдовзі ми будемо проводити зустрічі в школах не просто з солдатами ЗСУ, а з переможцями.
Віримо, молимося, боремося! Слава Україні!
Микола Кузьмович,
випускник Липнязької школи 2012 року
.png)
